Лілія Яценко в ексклюзивному інтерв’ю для 2KOLYORY.
«Мрії та любов – єдине, що в цьому світі залишилося чистим та не знеціненим» – Лілія Яценко, виконавиця головної ролі фільму, що сколихнув українське суспільство, цього року «Чужа молитва», в ексклюзивному інтерв’ю для 2KOLYORY.
Щира, привітна та відкрита – саме таке перше враження складається коли зустрічаєш цю усміхнену, яскраву дівчину! Наша героїня сьогодні – Лілія Яценко, українська актриса, виконавиця головної ролі в фільмі Ахтема Сейтаблаєва «Чужа молитва», що сколихнув українське суспільство, цієї весни. «Чужа молитва» вразила глядачів та критиків не тільки зворушливою історією кримської татарки Саіде Аріфової, яка під час Другої світової війни врятувала життя більш ніж сотню єврейських та кримсько-татарських дітей, а й рівнем виконаної роботи. Про фільм, сучасну культуру, кінематограф та плани на майбутнє читайте в нашому ексклюзивному інтерв’ю.
Лілю, привіт! Твоя героїня, Саіде Аріфова, яку ти зіграла у стрічці “Чужа молитва”, надихає людей до милосердя та людяності. Твій приклад надихає молодих акторів випробовувати вдачу та працювати над собою. Розкажи, а що надихає тебе?
Я дуже люблю природу. Це один з таких чинників, який допомагає мені відновити баланс енергії. Природа і вода — це, мабуть, перш за все. Я навіть живу біля води та поля. Також останнім часом дуже надихають приклади великих жінок. В мене зараз такий період, коли я дуже багато дивлюсь кіно і серіалів, у яких режисери та продюсери — саме жінки, і багато дивлюсь і читаю про видатних жінок. І я розумію, що мені дуже пощастило народитися жінкою. І це дар Божий, попри всі деталі і незручності (сміється). Близько двох років мене дуже надихала співачка Тіна Кароль. Вона пройшла крізь дуже великий біль і страшну втрату. Але я розумію, що чим більше ми втрачаємо, тим більше ми духовно зростаємо, авжеж, якщо правильно це все аналізувати і сприймати. Останнім часом дуже надихнуло та вразило інтерв’ю з Іванною Сахно (прим.ред. – голлівудська актриса українського походження). Я протягом довгого часу планувала вивчити на належному рівні англійську мову, і після прочитання цього інтерв’ю одразу пішла та дістала підручник (сміється). І я дуже щаслива, що її успіх не викликає в мене якихось акторських заздрощів, а саме надихає і викликає вдячність за свій приклад. Бо це привід знову усвідомити та переконатися у тому, що наші все можуть, і для досягнення своєї мети треба на боятися багато працювати і мріяти. Взагалі, мрії та любов, на мою думку, – єдине, що в цьому світі ще залишилося чистим та не знеціненим.
Коли ми вже заговорили про жінок, скажи, на твою думку, якими є основні риси портрету сучасної української жінки?
Основна риса сучасної українки — це те, що в ній поєднується непоєднувальне. Це рішучий і вольовий характер, який поєднаний з такою кашеміровою м’якістю та жіночністю. В нас зараз такий час, що жінка повинна, і хоче, і може, і має, і буде мати і сім’ю, і кар’єру, і насичене соціальне життя та робити свій в нього внесок. Мене наразі дуже цікавлять соціальні проекти. Нещодавно я взяла участь у фото-проекті, який спрямований на боротьбу з расовою дискримінацією. В проекті взяли участь п’ятнадцять моделей, серед нас були представниці різноманітних національностей та рас. На наших обличчях малювали боді-арт (але не можу поки що розкрити, що саме), та кожне фото супроводжувало своє гасло. В мене, наприклад, було “Будь собою, бо інші ролі зайняті”. Взагалі, наша стрічка “Чужа молитва” так само дуже гостро торкається проблеми такого роду дискримінацій, і для мене дуже важливо нести ідею рівності між народами та націями.
Про ролі і, власне, “Чужу молитву”. Розкажи, як змінилося твоє життя після прем’єри?
Чесно кажучи, якось грандіозно не змінилося, бо як працювала, так і працюю далі, як ходила на проби, так і ходжу (сміється). Декілька тижнів, поки тривали прем’єри, були дуже насиченими: інтерв’ю, прес-покази, тури… Але це одна така моя мета, певна планка, яку я подолала, поставила собі галочку, і йду далі.
А щодо внутрішнього світу, коли ти втомлюєшся, що допомагає тобі повернути внутрішню гармонію?
До речі, я дуже довго шукала якийсь прийом, який би мені у такій ситуації допоміг. Поки випадково не натрапила на пост Маші Єфросініної (прим.ред. – українська телеведуча та актриса), в якому Маша писала, що для того, щоб зібратися з необхідними думками і налаштуватися на щось, треба виконувати кожного дня одну дуже просту вправу: просто годинку мовчати. Я тримаю це за правило ще з університетських часів, бо коли ти мовчиш, не відволікаючись на читання, або музику, ти реально відновлюєш, так би мовити, свій “заряд”. Насправді, спочатку було дуже важко помовчати і не відволікатися від власних думок бодай півгодини, а тепер от мені просто необхідна іноді повна тиша. Коли я готуюсь до ролі, я обов’язково роблю це на самоті і в повній тиші.
А що порадиш робити, щоб так само гарно виглядати, незважаючи на втому та переїзди, яких багато у твоїй професії, і, особливо, яких багато було від час вашого туру з “Чужою молитвою”?
Почнемо з того, що це ж все не звалилося на мене раптово (сміється). Я знала, що це буде, готувалася, мріяла про це. Тому треба просто любити свою професію, те, що ти робиш. До того ж, немає нічого постійного, тож поки є можливість, треба вбирати в себе всі ці чудові емоції, поки вони в тебе є. Взагалі, останнім часом я намагаюся жити сьогоднішнім днем. Не в сенсі не думати про майбутнє, а в тому розумінні, що я враховую всі свої плани, працюю над ними, але намагаюся з кожного дня вижати якнайбільше. Бо час плине, а я намагаюся встигнути багато (сміється).
Що саме хочеш встигнути зараз, які найближчі плани?
Кажуть, хочеш насмішити Бога, розкажи про свої плани. Але я все ж розповім (сміється). Я працюю зараз з дітьми, і в “Чужій молитві” в нас завжди було багато дітей на майданчику. Тож в мене народилася ідея відкрити власну дитячу школу з акторської майстерності. Поки не знаю, яким чином і коли це реалізується, але хочу починати з малого. Може, потім це розвинеться і в якісь курси для дорослих. До того, я давно хотіла зайнятися бізнесом, але не можу надовго відірватися від творчої діяльності, а реалізація цієї ідеї була б гарним поєднанням такої своєї власної справи з творчістю. А ще давно мріяла відкрити власний бренд з розробки капелюхів. Це поки що складно, тож поки просто купую в наших (сміється).
А окрім моди та кіно, що ще тебе захоплює в сучасній українській культурі?
В нас дуже потужно розвивається музична індустрія. Чудовий приклад тому — виконавиця саундтреку до “Чужої молитви” та співачка, яка привезла до України Євробачення, – Джамала. Але це не єдина виконавиця такого високого рівня — не можу не відмітити творчість Onuka, Monatik… Такий самий підйом по-трохи відчуває український кінематограф. В нас багато молодих талановитих артистів, і цим не можна не пишатися. Дуже подобається наш живопис. На жаль, сама я не вмію малювати, але з радістю насолоджуюсь.
Поділися своїми враженнями про “Чужу молитву” зараз, вже коли можна трохи видихнути та структурувати свої емоції та висновки після показів та прокату, який сколихнув всю країну?
Насправді, не так вже й можна (сміється), адже в нас попереду ще фестивальні покази. Для мене це дуже особлива робота, дуже цінна. Це — моя гордість. В мене було багато проектів і до цієї стрічки, але “Чужа молитва” – це такий мій фундамент, з якого для мене починається все. Я пам’ятаю, як ми їхали на прем’єру, і я відчула, що моя дитяча мрія здійснилася, мрія маленької дівчинки, яка хотіла, щоб колись в неї був фільм, в якому вона зіграє головну роль, який будуть показувати в кінотеатрах. І я все ще безнадійна мрійниця і нею залишуся.
На початку нашої розмови ти казала, що останнім часом дивишся багато стрічок, які зрежисовано жінками, тож я не можу не попитати, в кого з цих жінок ти хотіла би знятися коли-небудь, чи є в тебе якась така мрія?
О, так! Я дуже захоплююсь творчістю Різ Уізерспун, я фанатка їхнього спільного з Ніколь Кідман проекту “The big little lie”. Вони виступали в ньому не тільки як актриси, а й як продюсери та співавтори сценарію. І мені дуже подобається така тенденція: вони не стоять на місці, випробовують себе у нових амплуа, беручись до роботи над сценарієм, режисурою… Це дуже круто, і в майбутньому я б теж була б рада спробувати себе у такій ролі. Також мене дуже вразила робота Анджеліни Джолі над стрічкою “У моря”. Вона здалася мені трохи абстрактною, але це її жіноче бачення світу, і мені це бачення дуже подобається. Це не тільки про фемінність у кіно, мені в принципі здається, що жінки бачать світ красивішим.
Щось хочеш сказати нашим читачам на останок?
Я, скоріше, хочу подякувати всім тим людям, які траплялися мені на шляху, а мені траплялося дуже багато добрих людей, які мені допомагали і допомагають. Але все ж таки, якщо ти не повіриш у себе, то ніхто в тебе не повірить. Я впевнена, що завжди треба вірити і робити, і не боятися, адже страх відбирає занадто багато твоїх внутрішніх сил. Тож, наостанок хотілося б сказати, що якщо людина вірить — все можливо.
Сукні – бренд 2KOLYORY
Взуття – Майстерня яскравого взуття «Хамелеон» та Kaptsi
Фотограф – Леся Задорожна
Візаж та зачіска : Ксюша Гальченко та Надія Монько
<p
</p
«Мрії та любов – єдине, що в цьому світі залишилося чистим та не знеціненим» – Лілія Яценко, виконавиця головної ролі фільму, що сколихнув українське суспільство, цього року «Чужа молитва», в ексклюзивному інтерв’ю для 2KOLYORY.
Щира, привітна та відкрита – саме таке перше враження складається коли зустрічаєш цю усміхнену, яскраву дівчину! Наша героїня сьогодні – Лілія Яценко, українська актриса, виконавиця головної ролі в фільмі Ахтема Сейтаблаєва «Чужа молитва», що сколихнув українське суспільство, цієї весни. «Чужа молитва» вразила глядачів та критиків не тільки зворушливою історією кримської татарки Саіде Аріфової, яка під час Другої світової війни врятувала життя більш ніж сотню єврейських та кримсько-татарських дітей, а й рівнем виконаної роботи. Про фільм, сучасну культуру, кінематограф та плани на майбутнє читайте в нашому ексклюзивному інтерв’ю.
Лілю, привіт! Твоя героїня, Саіде Аріфова, яку ти зіграла у стрічці “Чужа молитва”, надихає людей до милосердя та людяності. Твій приклад надихає молодих акторів випробовувати вдачу та працювати над собою. Розкажи, а що надихає тебе?
Я дуже люблю природу. Це один з таких чинників, який допомагає мені відновити баланс енергії. Природа і вода — це, мабуть, перш за все. Я навіть живу біля води та поля. Також останнім часом дуже надихають приклади великих жінок. В мене зараз такий період, коли я дуже багато дивлюсь кіно і серіалів, у яких режисери та продюсери — саме жінки, і багато дивлюсь і читаю про видатних жінок. І я розумію, що мені дуже пощастило народитися жінкою. І це дар Божий, попри всі деталі і незручності (сміється). Близько двох років мене дуже надихала співачка Тіна Кароль. Вона пройшла крізь дуже великий біль і страшну втрату. Але я розумію, що чим більше ми втрачаємо, тим більше ми духовно зростаємо, авжеж, якщо правильно це все аналізувати і сприймати. Останнім часом дуже надихнуло та вразило інтерв’ю з Іванною Сахно (прим.ред. – голлівудська актриса українського походження). Я протягом довгого часу планувала вивчити на належному рівні англійську мову, і після прочитання цього інтерв’ю одразу пішла та дістала підручник (сміється). І я дуже щаслива, що її успіх не викликає в мене якихось акторських заздрощів, а саме надихає і викликає вдячність за свій приклад. Бо це привід знову усвідомити та переконатися у тому, що наші все можуть, і для досягнення своєї мети треба на боятися багато працювати і мріяти. Взагалі, мрії та любов, на мою думку, – єдине, що в цьому світі ще залишилося чистим та не знеціненим.
Коли ми вже заговорили про жінок, скажи, на твою думку, якими є основні риси портрету сучасної української жінки?
Основна риса сучасної українки — це те, що в ній поєднується непоєднувальне. Це рішучий і вольовий характер, який поєднаний з такою кашеміровою м’якістю та жіночністю. В нас зараз такий час, що жінка повинна, і хоче, і може, і має, і буде мати і сім’ю, і кар’єру, і насичене соціальне життя та робити свій в нього внесок. Мене наразі дуже цікавлять соціальні проекти. Нещодавно я взяла участь у фото-проекті, який спрямований на боротьбу з расовою дискримінацією. В проекті взяли участь п’ятнадцять моделей, серед нас були представниці різноманітних національностей та рас. На наших обличчях малювали боді-арт (але не можу поки що розкрити, що саме), та кожне фото супроводжувало своє гасло. В мене, наприклад, було “Будь собою, бо інші ролі зайняті”. Взагалі, наша стрічка “Чужа молитва” так само дуже гостро торкається проблеми такого роду дискримінацій, і для мене дуже важливо нести ідею рівності між народами та націями.
Про ролі і, власне, “Чужу молитву”. Розкажи, як змінилося твоє життя після прем’єри?
Чесно кажучи, якось грандіозно не змінилося, бо як працювала, так і працюю далі, як ходила на проби, так і ходжу (сміється). Декілька тижнів, поки тривали прем’єри, були дуже насиченими: інтерв’ю, прес-покази, тури… Але це одна така моя мета, певна планка, яку я подолала, поставила собі галочку, і йду далі.
А щодо внутрішнього світу, коли ти втомлюєшся, що допомагає тобі повернути внутрішню гармонію?
До речі, я дуже довго шукала якийсь прийом, який би мені у такій ситуації допоміг. Поки випадково не натрапила на пост Маші Єфросініної (прим.ред. – українська телеведуча та актриса), в якому Маша писала, що для того, щоб зібратися з необхідними думками і налаштуватися на щось, треба виконувати кожного дня одну дуже просту вправу: просто годинку мовчати. Я тримаю це за правило ще з університетських часів, бо коли ти мовчиш, не відволікаючись на читання, або музику, ти реально відновлюєш, так би мовити, свій “заряд”. Насправді, спочатку було дуже важко помовчати і не відволікатися від власних думок бодай півгодини, а тепер от мені просто необхідна іноді повна тиша. Коли я готуюсь до ролі, я обов’язково роблю це на самоті і в повній тиші.
А що порадиш робити, щоб так само гарно виглядати, незважаючи на втому та переїзди, яких багато у твоїй професії, і, особливо, яких багато було від час вашого туру з “Чужою молитвою”?
Почнемо з того, що це ж все не звалилося на мене раптово (сміється). Я знала, що це буде, готувалася, мріяла про це. Тому треба просто любити свою професію, те, що ти робиш. До того ж, немає нічого постійного, тож поки є можливість, треба вбирати в себе всі ці чудові емоції, поки вони в тебе є. Взагалі, останнім часом я намагаюся жити сьогоднішнім днем. Не в сенсі не думати про майбутнє, а в тому розумінні, що я враховую всі свої плани, працюю над ними, але намагаюся з кожного дня вижати якнайбільше. Бо час плине, а я намагаюся встигнути багато (сміється).
Що саме хочеш встигнути зараз, які найближчі плани?
Кажуть, хочеш насмішити Бога, розкажи про свої плани. Але я все ж розповім (сміється). Я працюю зараз з дітьми, і в “Чужій молитві” в нас завжди було багато дітей на майданчику. Тож в мене народилася ідея відкрити власну дитячу школу з акторської майстерності. Поки не знаю, яким чином і коли це реалізується, але хочу починати з малого. Може, потім це розвинеться і в якісь курси для дорослих. До того, я давно хотіла зайнятися бізнесом, але не можу надовго відірватися від творчої діяльності, а реалізація цієї ідеї була б гарним поєднанням такої своєї власної справи з творчістю. А ще давно мріяла відкрити власний бренд з розробки капелюхів. Це поки що складно, тож поки просто купую в наших (сміється).
А окрім моди та кіно, що ще тебе захоплює в сучасній українській культурі?
В нас дуже потужно розвивається музична індустрія. Чудовий приклад тому — виконавиця саундтреку до “Чужої молитви” та співачка, яка привезла до України Євробачення, – Джамала. Але це не єдина виконавиця такого високого рівня — не можу не відмітити творчість Onuka, Monatik… Такий самий підйом по-трохи відчуває український кінематограф. В нас багато молодих талановитих артистів, і цим не можна не пишатися. Дуже подобається наш живопис. На жаль, сама я не вмію малювати, але з радістю насолоджуюсь.
Поділися своїми враженнями про “Чужу молитву” зараз, вже коли можна трохи видихнути та структурувати свої емоції та висновки після показів та прокату, який сколихнув всю країну?
Насправді, не так вже й можна (сміється), адже в нас попереду ще фестивальні покази. Для мене це дуже особлива робота, дуже цінна. Це — моя гордість. В мене було багато проектів і до цієї стрічки, але “Чужа молитва” – це такий мій фундамент, з якого для мене починається все. Я пам’ятаю, як ми їхали на прем’єру, і я відчула, що моя дитяча мрія здійснилася, мрія маленької дівчинки, яка хотіла, щоб колись в неї був фільм, в якому вона зіграє головну роль, який будуть показувати в кінотеатрах. І я все ще безнадійна мрійниця і нею залишуся.
На початку нашої розмови ти казала, що останнім часом дивишся багато стрічок, які зрежисовано жінками, тож я не можу не попитати, в кого з цих жінок ти хотіла би знятися коли-небудь, чи є в тебе якась така мрія?
О, так! Я дуже захоплююсь творчістю Різ Уізерспун, я фанатка їхнього спільного з Ніколь Кідман проекту “The big little lie”. Вони виступали в ньому не тільки як актриси, а й як продюсери та співавтори сценарію. І мені дуже подобається така тенденція: вони не стоять на місці, випробовують себе у нових амплуа, беручись до роботи над сценарієм, режисурою… Це дуже круто, і в майбутньому я б теж була б рада спробувати себе у такій ролі. Також мене дуже вразила робота Анджеліни Джолі над стрічкою “У моря”. Вона здалася мені трохи абстрактною, але це її жіноче бачення світу, і мені це бачення дуже подобається. Це не тільки про фемінність у кіно, мені в принципі здається, що жінки бачать світ красивішим.
Щось хочеш сказати нашим читачам на останок?
Я, скоріше, хочу подякувати всім тим людям, які траплялися мені на шляху, а мені траплялося дуже багато добрих людей, які мені допомагали і допомагають. Але все ж таки, якщо ти не повіриш у себе, то ніхто в тебе не повірить. Я впевнена, що завжди треба вірити і робити, і не боятися, адже страх відбирає занадто багато твоїх внутрішніх сил. Тож, наостанок хотілося б сказати, що якщо людина вірить — все можливо.
Сукні – бренд 2KOLYORY
Взуття – Майстерня яскравого взуття «Хамелеон» та Kaptsi
Фотограф – Леся Задорожна
Візаж та зачіска : Ксюша Гальченко та Надія Монько
<p
</p
Коментарі
Поки немає коментарів!
Залиште свій коментар