Подорожуючи Західною Європою, неможливо оминути увагою Англію та Францію. Ці країни мають цікаву історію розвитку не лише культури, живопису та архітектури, а й по праву тримають лідерські позиції серед шанувальників вишивки.

Мистецтво вишивки прийшло сюди приблизно у один і той же час – у добу Високого Середньовіччя. Пройшовши процес адаптації, вишивка набула неповторного шарму як у англійців, так й у французів.

Загальне хобі англійців – вишивання

Захоплення рукоділлям в Англії бере свій початок, як це не дивно, від церкви. По всій Європі у XVI столітті були відомі англійські майстри, які гарно та довершено могли вишити покривала для вівтаря, хоругви, церковний одяг. Коли у 1534 році король Генріх VIII припинив стосунки із католицькою церквою, потреба у ремеслі вишивальниць значно впала. Але саме в цей час активізувався процес вишивання світського одягу для знатних лордів та їх дружин, який поступово увійшов у моду. Вже за часів правління королеви Єлизавети І вишиті сукні, жилети, камзоли та рясно декоровані аксесуари були підтвердженням гарного смаку.

Молодих дівчат прийнято було навчати азам вишивання, але тут є невеличкий нюанс. Техніка вишивки напряму залежала від соціального статусу родини. Бідним належало шити прості узори й стібки, багатим дамам – більш складні та вишукані. Висока майстерність досягалась завдяки наполегливій праці та щоденному вивченню тонкощів мистецтва вишивання.

Незважаючи на те, що воно, як правило, вважається жіночою справою, в Англії вишивають усі – чоловіки та жінки, діти та дорослі, професійні майстри та любителі.

Мотиви традиційної англійської вишивки досить різноманітні. Умовно їх можна поділити на дві групи. Перша – флора та фауна, загальновідома та екзотична. Друга – ілюстрації до Біблії та портрети людей – як відомих, так і простих громадян.

Частіше всього вишивка прикрашає одяг(жіночий та чоловічий, а також дитячий), головні убори, маленькі сумочки, носовички та гаманці.

У побуті англійці теж приділяють багато уваги вишитим речам. У звичайній домівці пересічного провінціала ви знайдете вишиті подушки, простирадла, обрамлення для туалетного столика, навіть рами для картин та великих дзеркал. Англійці люблять «м’який інтер’єр», використовують достатньо текстилю, тому вишивка доречно виглядає у будь-якій кімнаті сучасного будинку.

Окремо стоять традиції вишивання весільного одягу англійських леді. Для оздоблення весільної сукні застосовується старовинний прийом вишивання – монохромна вишивка. Зазвичай білими нитками на білій тканині вишивається рослинний орнамент, який бере свій початок від ліфу сукні й спускається до подолу. Монохромну вишивку привезла в Англію королева Катерина Арагонська, перша дружина Генріха VIII. Вишуканий стиль та елегантність такого способу вишивання якнайкраще пасували й пасують молодим дівчатам.

Англійці віддають шану старовинним традиціям й привносять сучасні мотиви у свої вишиті візерунки.

Французькі традиції вишивання

Французи – нація естетів, тому й вишивка у них справляє враження витвору мистецтва. Безліч технік використовують майстрині, щоб надати роботам довершеності, елегантності, привнести свій неповторний шик.

Найбільш поширеним й відомим є французький вузлик – особлива манера, яку можнvyshivka-francuzskimi-uzelkami-osnovy-masterstva_1а охарактеризувати як витончену та романтичну.

Речі, вишиті вузликами, французькі модниці вперше побачили на виробах, які прибули з Китаю, та гідно оцінили смак й майстерність східних вишивальниць. Маленький вишитий вузлик згодом отримав назву французького, ставши невід’ємною частиною культури Франції.

За допомогою такої техніки вишивають об’ємні довершені роботи, передаючи найменші нюанси кольору та орнаменту. Сучасні парижанки полюбляють носити одяг, оздоблений вишивкою вузликами – це надає вбранню неповторного шарму.

Ще однією традицією Середньовіччя, яка виглядає дуже сучасною, є манера вишивання стрічками. З далекого 15-го століття у Франції прийнято прикрашати сукні яскравою шовковою тасьмою та коштовним камінням. Великий вклад в розвиток вишивки стрічками зробив Людовик XIV – Король-Сонце. Його костюм палав золотим та с9рібним позументом з голови до ніг, вишивалися навіть черевики.

Сьогодні французи, які люблять та поважають свою історію, не забули й модні тенденції минулих віків. Вони так само вишивають стрічками сукні, блузки, парасольки, абажури, капелюшки, картини та ін.

Вишивка – мистецтво, яке об’єднує країни та континенти, прикрашає сучасне життя та дарує радість від споглядання прекрасного.

Подорожуючи Західною Європою, неможливо оминути увагою Англію та Францію. Ці країни мають цікаву історію розвитку не лише культури, живопису та архітектури, а й по праву тримають лідерські позиції серед шанувальників вишивки.

Мистецтво вишивки прийшло сюди приблизно у один і той же час – у добу Високого Середньовіччя. Пройшовши процес адаптації, вишивка набула неповторного шарму як у англійців, так й у французів.

Загальне хобі англійців – вишивання

Захоплення рукоділлям в Англії бере свій початок, як це не дивно, від церкви. По всій Європі у XVI столітті були відомі англійські майстри, які гарно та довершено могли вишити покривала для вівтаря, хоругви, церковний одяг. Коли у 1534 році король Генріх VIII припинив стосунки із католицькою церквою, потреба у ремеслі вишивальниць значно впала. Але саме в цей час активізувався процес вишивання світського одягу для знатних лордів та їх дружин, який поступово увійшов у моду. Вже за часів правління королеви Єлизавети І вишиті сукні, жилети, камзоли та рясно декоровані аксесуари були підтвердженням гарного смаку.

Молодих дівчат прийнято було навчати азам вишивання, але тут є невеличкий нюанс. Техніка вишивки напряму залежала від соціального статусу родини. Бідним належало шити прості узори й стібки, багатим дамам – більш складні та вишукані. Висока майстерність досягалась завдяки наполегливій праці та щоденному вивченню тонкощів мистецтва вишивання.

Незважаючи на те, що воно, як правило, вважається жіночою справою, в Англії вишивають усі – чоловіки та жінки, діти та дорослі, професійні майстри та любителі.

Мотиви традиційної англійської вишивки досить різноманітні. Умовно їх можна поділити на дві групи. Перша – флора та фауна, загальновідома та екзотична. Друга – ілюстрації до Біблії та портрети людей – як відомих, так і простих громадян.

Частіше всього вишивка прикрашає одяг(жіночий та чоловічий, а також дитячий), головні убори, маленькі сумочки, носовички та гаманці.

У побуті англійці теж приділяють багато уваги вишитим речам. У звичайній домівці пересічного провінціала ви знайдете вишиті подушки, простирадла, обрамлення для туалетного столика, навіть рами для картин та великих дзеркал. Англійці люблять «м’який інтер’єр», використовують достатньо текстилю, тому вишивка доречно виглядає у будь-якій кімнаті сучасного будинку.

Окремо стоять традиції вишивання весільного одягу англійських леді. Для оздоблення весільної сукні застосовується старовинний прийом вишивання – монохромна вишивка. Зазвичай білими нитками на білій тканині вишивається рослинний орнамент, який бере свій початок від ліфу сукні й спускається до подолу. Монохромну вишивку привезла в Англію королева Катерина Арагонська, перша дружина Генріха VIII. Вишуканий стиль та елегантність такого способу вишивання якнайкраще пасували й пасують молодим дівчатам.

Англійці віддають шану старовинним традиціям й привносять сучасні мотиви у свої вишиті візерунки.

Французькі традиції вишивання

Французи – нація естетів, тому й вишивка у них справляє враження витвору мистецтва. Безліч технік використовують майстрині, щоб надати роботам довершеності, елегантності, привнести свій неповторний шик.

Найбільш поширеним й відомим є французький вузлик – особлива манера, яку можнvyshivka-francuzskimi-uzelkami-osnovy-masterstva_1а охарактеризувати як витончену та романтичну.

Речі, вишиті вузликами, французькі модниці вперше побачили на виробах, які прибули з Китаю, та гідно оцінили смак й майстерність східних вишивальниць. Маленький вишитий вузлик згодом отримав назву французького, ставши невід’ємною частиною культури Франції.

За допомогою такої техніки вишивають об’ємні довершені роботи, передаючи найменші нюанси кольору та орнаменту. Сучасні парижанки полюбляють носити одяг, оздоблений вишивкою вузликами – це надає вбранню неповторного шарму.

Ще однією традицією Середньовіччя, яка виглядає дуже сучасною, є манера вишивання стрічками. З далекого 15-го століття у Франції прийнято прикрашати сукні яскравою шовковою тасьмою та коштовним камінням. Великий вклад в розвиток вишивки стрічками зробив Людовик XIV – Король-Сонце. Його костюм палав золотим та с9рібним позументом з голови до ніг, вишивалися навіть черевики.

Сьогодні французи, які люблять та поважають свою історію, не забули й модні тенденції минулих віків. Вони так само вишивають стрічками сукні, блузки, парасольки, абажури, капелюшки, картини та ін.

Вишивка – мистецтво, яке об’єднує країни та континенти, прикрашає сучасне життя та дарує радість від споглядання прекрасного.